Асоціація Літературний Інститут Культура – Місія

Коли 1946 року Єжи Ґедройць створював Літературний Інститут, він намагався вписати його у ширший „громадсько-політичний рух, в орбіті якого віднайдуть свою політичну гідність і щиру вірність суспільним ідеалам усі європейські вигнанці «сфер впливів»”.
У більш ніж півстолітній боротьбі за вільну Польщу зброєю Редактора було слово: щомісячник „Культура” (637 чисел), квартальник „Історичні Зошити” (171 номерів) і книжки (понад 400 позицій). У дискусіях і суперечках на їхніх сторінках народжувався образ нової Польщі, а також уперше виходили твори, які нині належать до канону польської та світової літератури.
Єжи Ґедройць прагнув, щоб Літературний Інститут залишився в Мезон-Ляфіті – передусім як архів і бібліотека, що служили би для наукових досліджень та освітніх цілей. У статуті Асоціації Літературний Інститут Культура, заснованій 1999 року Редактором разом із Зофією Герц та Генриком Ґедройцем, визначено такі цілі діяльності: „(...) зберігання, висвітлення і використання для історичних досліджень і промоції цінностей демократії інтелектуальної спадщини часопису «Культура», його архівів, місць, де він творився, інших часописів і документів, що друкувались у зв’язку з ним, а також усіляких предметів, пов’язаних із «Культурою»”. Цей запис досить детально окреслює те, чим став Літературний Інститут після смерті свого засновника. Ми зберігаємо, архівуємо і надаємо доступ, розповсюджуємо та пропагуємо... Усе, що було створено Редактором, і що ми намагаємося зберегти й популяризувати, ще довгі роки може і повинно спонукати до дискусії про Польщу, Європу та світ.
Для полегшення співпраці з польськими інституціями Правління Асоціації заснувало у Варшаві Фундацію Паризької Культури, яка має такі ж цілі, як і Асоціація.
Ми би хотіли, щоб Портал Паризької Культури – доповнений і збагачений – став віртуальною версією фондів Літературного Інституту, архівом документів, пов’язаних з творцями цього незвичайного кола, яке визначає назва „Паризька Культура”, а також – завдяки блогам – місцем обміну думок і поглядів про спадщину, створену в Мезон-Ляфіті.